В основі конфлікту лежать певні психологічні причини. Виникнення будь-якої з цих причин призводить до приниження гідності людини, породжує справедливу реакцію у формі образи, яка, в свою чергу, викликає таку ж реакцію того, хто образив, до того ж, ні той, ні інший не в змозі зрозуміти і усвідомити причини взаємно негативної поведінки. Такою є типова динаміка розвитку конфліктної ситуації. Коректне вирішення конфліктних ситуацій – необхідний елемент професійної педагогічної підготовки педагога. Але головне в педагогічних вміннях педагога – це не допустити гострих педагогічних ситуацій.

  Для реалізації цього положення доцільно дотримуватись наступних правил педагогічного спілкування:

1. Не намагайтесь ща кожним негативним вчинком школяра бачити тільки негативні мотиви.

2. Ретельно готуйтесь до уроку, не допускайте навіть найменшої некомпетентності у викладанні свого предмету.

3. Школярі схильні швидше виконувати розпорядження вчителів за опосередкованого способу впливу.

4. Школяра можна змінити на краще за допомогою спеціальних прийомів оцінки його особистості.

5. Спільна діяльність зближує людей і підвищує їх авторитет (якщо вона добре організована).

6. Коректність поведінки вчителя знижує напругу у спілкуванні.

Отже, для вирішення конфліктної ситуації потрібно:

• зняти напруження (наприклад, вербалізувати ситуацію – це вже охолоджує);

• знайти в собі почуття поваги (жалю, ніжності і т.п.) до дітей;

• використовувати гумор, який сприяє розрядці і може підказати ефективний спосіб вирішення конфлікту;

• йти на компроміс, використовувати взаємний аналіз ситуації.